Звільнення працівника може відбутися через найрізноманітніші причини.
Все ж із загальної маси можна виділити такі, про котрі не напишуть в резюме і не розкажуть на співбесіді. Цікаво? Тоді читайте далі.
Причини звільнення, про котрі не прийнято говорити
Зазвичай на співбесідах озвучують соціально- прийнятні причини звільнення з попереднього місця роботи. А ось список тих, котрі приховують:
- Порушення усних домовленостей роботодавцем. Часто це стосується грошей. Буває, що одразу домовляються про одну сумму оплати, а потім виплачується на порядок менша. Так часто вчиняють, якщо частина зарплати і додаткові виплати по соцпакету видавалися ” в конверті”.
Чому цю причину замовчують? Потенціальний працівник боїться жалітися на старого роботодавця, щоб не скласти неприємного враження на нового.
- Зміни умов праці в односторонньому порядку. Іноді працівника беруть на роботу для виконання одних обов’язків, а по факту доводиться робити те, про що не домовлялися. Це може вилитися в роботу за кількох чоловік. Проте бувають ситуації, коли підміна потрібна лише на кілька днів. Якщо в умовах форс- мажору працівник не готовий включитися в роботу, то він явно ненадійний.
- Відсутність перспектив для просування по кар’єрній драбині. Цю причину, до речі, навіть можуть озвучити на співбесіді. Через неї люди йдуть з маленьких компаній. А ось у великих таких проблем немає. Тому в такому випадку розповіді про малі перспективи будуть брехнею.
- Зміна місця проживання. Це може бути як правдою, так і вигадкою. Непогано було б перевірити правдивість такого твердження.
- Недооцінка керівництвом. Людині може здаватися, що її вклад в успіх компанії більший, ніж вважає адміністрація. Виливати образи на співбесіді поспішають не всі. Знову ж таки через страх скласти погане враження. Якщо ж про це все ж розповіли, не спішіть вірити. Можливо, розповіді про власну значимість – звичайне перебільшення.
- Порушення трудового договору зі сторони працівника, халатність, прогули. Часто ці моменти залишаються прихованими, так як колишній роботодавець міг піти назустріч і вказати в трудовій книжці, що звільнення відбулося за згодою сторін або власним бажанням.
Бувають і проблеми гірші за вищевказані. Якщо в даному списку зазначені причини, в котрих вина може бути як працівника, так і роботодавця, то є варіанти, при яких однозначно слід бути насторожі з потенційним кандидатом.
Буває так, що не склалося особисте спілкування з керівництвом. Так стається, якщо працівник не дотримується субординації. Чи варто його брати на роботу до себе? Хороше питання. Адже така людина уже потенційна проблема.
Може не скластися спілкування з іншими людьми на фірмі. І мова не завжди в неприємних рисах характеру. Часом працівник просто не вміє виконувати завдання в команді або має цінності і погляди, несумісні із думкою всіх останніх.
Не розкажуть на співбесіді і про низький рівень свого професіоналізму, про повільність, небажання навчатися.
Нечистоплотні дії також будуть тримати в таємниці. Наприклад, кандидат на працевлаштування не розкаже про те, що злив третій стороні базу даних клієнтів, наніс шкоду компанії, приймав участь у сексуальних домаганнях чи мав проблеми з алкоголем.
Прикладів таких ситуацій може бути дуже багато. Всі вони в якійсь мірі унікальні.
Щоб зрозуміти, що ж стало істинною причиною звільнення на попередньому місці роботи, практикують перевірки на поліграфі. Такий досвід має більшість європейських компаній, а з недавніх пір і достатня кількість вітчизняних.
Перевірка на детекторі брехні допоможе зрозуміти, чому ж сталося звільнення працівника і наскільки цій людині можна довіряти.
